Як ми на Сорочинцях ярмаркували

Щороку в  серпні, в славетному своїм гоголівським корінням містечку Сорочинцях Миргородского району Полтавської області, проводиться Сорочинська ярмарка. Оспівана в творах українських класиків - на декілька днів Сорочинська ярмарка стає ядром української культури. Чого тут тільки нема! І чарівні вишиванки, і солодощі, і плетені вироби, і прикраси... Кераміка, мотанки, іграшки...

"Ярмарок у нашому містечку був для нас, дітей, великим счвятом, бо батько давав на мна ярмарок по цілому пятаку, і - боже мій, боже мій! - скільки ж можна було на того пятака поласувати: і "фіалки" під яткою випити, і "брусиків" купити, і канахветів барбарисових аж пять на копійку, і отого великого-великого канахвета, довгого, круглого, що золотом обкручений, та ще й з обох кінців у його золоті китиці. А коники-пряники, рожевііз золотом, аж два на  копійку! А цигани й коні! А каруселі! Ах, ярмарок - дитяча мрія! І от у Сорочинцях народився письменник, що про  ярмарок написав! Значить, і про "фіалку", і про коні, і про циган, і про "брусики", і про канахвети, і про каруселі". Так писав Остап Вишня в "Все життя з Гоголем".

Спочатку думала перевести статтю на російську мову, але ж нас обєднує словянське коріння, тому хто захоче - прочитає цей текст, а кому буде важко - пишіть, я перкладу)

Мотанка здавна вважаеться добрим оберегом. Мотанку клали і дітям в люльку, брали в дорогу, дарували на щастя. На Сорочинцях мотанки - найрізноманітніші! Надихнули нас! 

Тож скоро будемо і самі такі робити)

Яких тільки не було на ярмарку вишиванок! Квіти мов справжні! Розпустилися бутонами та букетиками на льоні... Мене особливо вразили вишиті бісером вишиванки! Хочу колись спробувати таку красу вишити...

Ще на ярмарці продавали взуття з коноплі)))

І різноманітні прикраси, і гобелени, і варішки))))

Віталіночка на фоні намиста з глини, якого ми потім собі накупили)))

І навіть такі смішинки)))))))))))))

Наярмаркувалися ми добре, торгувалися, сміялися) Ярмарок вийшов чудовий!

Придбала  я собі шапочку для бані - жабку)))

А що ще мене вразило - так це скульптурки Трипільскої Жінки!!! Особливо  я вважаю скульптуру Трипільської Жінки символом культури, жіночності, материнської сили та духовності! Хотіла придбати цей оберіг, та коштував він дорогувато(((

І яке ж свято без музики?

А ввечері на нас чекав ще один приємний сюрприз - у колі друзів ми познайомилися з отаким чудовим песиком****)

Дані він так сподобався, що, напевно, скоро у нас зявиться маленький добрячок-француз)))

Ура!*)